На одного повноважного представника України за кордоном стало менше. Президент Володимир Зеленський звільнив Вадима Пристайка з посади Надзвичайного і Повноважного посла у Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, а водночас увільнив його від обов’язків Постійного представника України при Міжнародній морській організації, яку пан Пристайко обіймав за сумісництвом. У президентському указі не обґрунтовано причин цієї відставки. Але і в Україні, і за її межами переконані: дипломат поплатився за свої критичні шпильки на адресу глави нашої держави у його недавній словесній перепалці з міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом…

Нагадаємо, під час вільнюського саміту НАТО Воллес закликав Україну висловлювати більше вдячності партнерам за надану військову підтримку замість того, щоб постійно вимагати нових видів озброєнь. Коментуючи це висловлення британського міністра Володимир Зеленський сказав: «Нехай він напише мені, як мені потрібно подякувати, щоб ми повністю були вдячні… Можемо вранці прокидатися і особисто дякувати».

Згладжувати гострі кути взяв український посол у Великій Британії Вадим Пристайко. Мабуть, зробив це також не зовсім вдало. Слова президента України він прокоментував так: «…Я не думаю, що це — здоровий сарказм».

Жорстка реакція з Києва не забарилася: Вадим Пристайко нині пакує валізи з Лондона.

Інцидент Воллес-Зеленський-Пристайко кореспондент «Високого Замку» попросив оцінити одного з найбільш авторитетних наших дипломатів — колишнього посла України в Ізраїлі, США, Мексиці, Канаді Юрія Щербака, письменника, колишнього міністра, народного депутата.

Дипломат має бути, як мумія…

— Спершу кілька слів про Вадима Пристайка, — каже пан Юрій. — Його я знаю як молодого дипломата, який приїхав до нашого посольства у Канаді, коли я там був послом. Це був хлопець з великими амбіціями, інколи нестриманий на слово, який не міг приховати своїх емоцій. Не вважаю це великим недоліком, хоча дипломат повинен бути як мумія — висловлювати тільки офіційну позицію.

Якщо причиною відсторонення від посади Вадима Пристайка стали його слова з легкою дозою критики на адресу президента, то це — ганьба! І для Володимира Зеленського, і для Офісу президента, який ось таким чином «розрулює» справи, пов’язані з персональними призначеннями.

Усіх причин цієї відставки ми не знаємо. Але…

Зараз, під час нашої з вами розмови, я читаю відгуки британської і польської преси щодо відставки пана Пристайка. Жодного сумніву у тому, що його зняли за критичні слова, у зарубіжних журналістів немає. І у мене немає.

Я кажу про ганьбу, бо сам твіт президента Зеленського на адресу НАТО, написаний на борту літака під час польоту до Вільнюса, був хамським і ганебним. Так не можна вчиняти щодо найближчих союзників. У нас немає інших, більш надійних союзників! Якщо хтось в Офісі президента думає, що може бути інший вибір, то він — зрадник України. Вибору у нас нема і не повинно бути: ми повинні бути в НАТО, в Європейському Союзі. Ми повинні стати частиною величезного Заходу, який вміщує у себе мільярди громадян, які належать до демократично-ліберального табору. І дружити з ними, а не сваритися, не розкидатися дружбою з такими країнами, як Велика Британія.

Була і друга, знущальна ремарка президента Зеленського, коли він глузливо, у стилі «95-го кварталу», відповів Воллесу. На жаль, Володимир Зеленський не витримав свою роль глави держави і зійшов на роль брутального коміка, коли сказав, що вранці будемо ледь не молитву вдячну змовляти міністру оборони Великої Британії. Це абсолютне хамство!

Велика Британія — один із найбільш вірних, найщиріших друзів України. Розмовляти так з її представником не можна було. Воллес правильно зауважив, що коли він втомлений 11 годин їхав до Києва, а йому, забувши про куртуазний, ввічливий підхід до високопоставленого гостя, одразу тикають список: дайте нам те і те, то це — неприпустимо.

Заява Зеленського про «абсурдність» рішення НАТО (коли ще ніхто не знав, яким буде рішення саміту) викликала глибоке обурення з боку американських посадовців, які були у складі делегації Байдена. Слава Богу, інші наші партнери їх заспокоїли, бо вони хотіли взагалі зняти із підсумкової декларації формулювання зі словом «запрошення». Хіба так можна вчиняти, коли твоїй країні допомагають, коли твої друзі надсилають великі, безпрецедентні кошти?

Ми можемо бути невдоволеними, що не отримали запрошення у НАТО. Але давайте будемо критичними і до самих себе! Я перебуваю під враженнями статистики Transparency International щодо індексу корупції у країнах світу (ці цифри в Україні чомусь не наводять). У 2022-му році найнижчий рівень корупції фіксували у таких країнах, як Данія, Фінляндія, Нова Зеландія, Норвегія. На 180-му місці у цьому рейтингу — Сомалі. Україна у ньому — на 117-у місці. А поряд — Сьєра-Леоне, Замбія, Єгипет. Водночас наша сусідка Польща — на 55-му місці. На 117-е місце Україну поставив хто? Байден, Воллес, Джонсон?

Нам треба починати із себе. І мовчки братися за роботу, коли Україні рекомендують серйозно поліпшити свої показники у боротьбі із корупцією.

НАТО — це військово-політичний блок. Однаково і для НАТО, і для Європейського Союзу у нас повинно бути верховенство права, а не верховенство телефонних дзвінків із Офісу президента.

Я закликаю до проведення загальнонаціональної дискусії щодо гострих злободенних питань. Ми повинні розібратися, що у нас робиться в середині країни. Найперше — із корупцією. А також — із засиллям російської агентури, російської п’ятої колони. У Польщі, коли вона вступила у НАТО, створили комісію із очищення влади від антидержавних елементів. Було виявлено багато російської агентури у польських спецслужбах — зокрема, 38 генералів і полковників Війська Польського, які працювали на російські кгб, фсб. Виник величезний скандал. НАТО вимагало, щоб цих засланих козачків прибрали.

Вступаючи до НАТО, країна бере на себе зобов’язання, що таємниці Північноатлантичного альянсу зберігатимуться. А яким чином ми берегтимемо ці секрети, якщо в наших органах чимало російської агентури? Ось про що треба говорити. У нас не повинні закривати роти, мотивуючи тим, що йде війна. Так, ми дуже об'єктивно оцінюємо позитивні вчинки нашого президента під час війни, не займаємося огульною критикою. Але ми повинні сказати йому своє слово і тоді, коли треба очистити Україну від всякого намулу — щоб пришвидшити наш вступ до ЄС і НАТО.

Британці здивуються і зроблять висновки

— Як відставку Вадима Пристайка сприймають у Лондоні? Як вона позначиться на українсько-британських стосунках?

— У міждержавних відносинах буває всяке. Послів часто міняють, у цьому нема нічого надзвичайного. Англійці - прагматики. Мають величезний досвід міжнародних відносин. Як вони відреагують? Потиснуть плечима, будуть здивовані. Звичайно, що не будуть просити — мовляв, не забирайте від нас цього посла. Але висновки свої вони зроблять. По всій пресі, у тому числі - закордонній, пройшло: українського посла зняли через критику президента. Пристайко сказав ще дуже м’яко. Бо те, що ми почули з уст Зеленського, було відвертим грубіянством, яке у міжнародних відносинах неприпустиме. Дуже прикро! Це ж не до нас просяться в якийсь футбольний чи гольфовий клуб — це ми просимося, щоб нас прийняли у солідне товариство НАТО. То що ж ми можемо вимагати?

Не думаю, що Вадим Пристайко десь загубиться — він знайде своє місце, йому знайдуть якусь посаду. Можливо, навіть зроблять заступником міністра. Не будемо оплакувати його. Треба думати про речі, які неприпустимі у нормальних демократичних країнах. Особливо — про помсту, яка приходить через кілька після необережного слова, сказаного послом України…