Міністр економіки представила результати роботи з розмінування

Перший віцепрем'єр-міністр України - Міністр економіки України Юлія Свириденко розповіла про результати роботи за 2023 рік у сфері протимінної діяльності, згідно з якими до використання повернули близько 208 тис. га землі, посилили спроможності урядових інститутів – ДСНС та ДССТ, прискорили розвиток вітчизняного виробництва техніки та обладнання для розмінування, а також створили потужний пул міжнародних донорів (від яких Україна вже отримала допомогу).

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

«2023 рік ми починали із не надто втішними цифрами – жодної важкої машини для розмінування, 6 операторів протимінної діяльності, 1 500 саперів. Новий рік почали із майже 30 машинами, 26 операторами та понад 3 000 саперами. А ще із запевненням партнерів, що готові інвестувати у гуманітарне розмінування України майже пів мільярда євро. Частина країн-партнерів та міжнародних організацій ці кошти вже почали виділяти», — сказала очільниця Мінекономіки.

Однак протягом року обстеження та розмінування територій відбувалося випереджаючими темпами. Це сталось завдяки посиленню спроможностей урядових інститутів та збільшенню кількості операторів.

За словами Юлії Свириденко, наразі в результаті проведених заходів протимінної діяльності потенційно небезпечними залишаються 156 000 км² українських територій (хоча ця цифра на початку 2023 року дорівнювала 174 000 км²). Тобто 18 000 км² полів, лісів, акваторій завдяки роботі фахівців повернуті людям у використання. 

Як повідомляє пресслужба Мінекономіки, за рік сапери ДСНС, ДССТ та приватні оператори обстежили 274 тисячі гектарів сільськогосподарських земель – 58% від передбаченого чотирирічним планом. 208 тис. га з цих земель вже передано у використання аграріям. Якщо брати за приклад середню по країні врожайність пшениці у 2023 році, то на повернутих землях можна виростити майже мільйон тонн зерна, сказала Міністр економіки України. За цінами Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) – це понад $225 млн (8,4 млрд грн), якщо продавати збіжжя за кордон. Чи приблизно 750 тис. тонн борошна, якщо зерно переробити в Україні. Або близько 6 мільйонів батонів на полицях магазинів протягом року щоденно. Якщо ж посадити на очищених землях соняшник, то вітчизняні виробники могли б зробити з отриманого насіння приблизно 266 мін пляшок олії об’ємом 850 мл. 

На повернутих в господарську експлуатацію землях аграрії вирощували різні культури. 

«Торік ми знову мали на своїх столах херсонські кавуни, миколаївські помідори та перець. Пріоритетне розмінування земель овочівництва дозволило нам забезпечити внутрішнє споживання овочів. А кутя чи пампухи, які ми куштували на Різдво, можливо, зроблені з пшениці, вирощеної на звільнених від мін землях Харківщини, Київщини, Чернігівщини, Сумщини. Насамперед дякую за це саперам ДСНС, ДССТ та українським й міжнародним неурядовим операторам», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона додала, що попереду ще надзвичайно багато роботи. Ціль — протягом 10 років повернути у використання 80% потенційно замінованих територій. У 2023-му зроблено важливі кроки до її досягнення:

• Розроблена та перебуває на фінальному етапі погодження Національна стратегія протимінної діяльності – головний документ, який визначить напрями формування та реалізації політики у цій сфері. Планується напрацювання пропозицій для оновлення закону «Про протимінну діяльність в Україні».
• Триває робота над створенням ринку послуг з розмінування. На 2024 рік заклали в держбюджет 3 млрд грн на компенсацію аграріям, які купуватимуть послуги з очищення своїх полів в операторів протимінної діяльності. Цього року програма компенсацій запрацює.
• Розвивається виробництво вітчизняної техніки для розмінування. Українські виробники розробили та почали виробництво машин для підготовки ґрунту до розмінування. Перші таки машини вже працюють у полях Харківщини. Вітчизняні підприємства  освоюють та масштабують виробництво машин для перевезення вибухівки, іншої спеціальної техніки, вітчизняних міношукачів.
• Україна залучає та використовує інноваційні підходи. Наприклад алгоритми складання мап забруднених земель, в тому числі за використання знімків з космосу. А ще – за допомогою дронів, найсучасніших технічних приладів, штучного інтелекту.