Часопис «Polityka»: «...тисячі українців, які перебувають у Польщі, повинні були змінити місце проживання, а деякі опинилися на вулиці. Причина – зміна законодавства».
ВИКИНУТІ НА ВУЛИЦЮ
Популярний польський журнал «Polityka» (№35, 2024) опублікував розлогий репортаж Норберта Фронтчака під заголовком «Переселенці». Автор стверджує, що «тисячі українців, які перебувають у Польщі, повинні були змінити місце проживання, а деякі опинилися на вулиці. Причина – зміна законодавства».
Автор наводить приклад української сім’ї з Покровська (міста, яке затято атакують російські агресори). Альбіна Левченко з п’ятьма (!) дітьми – від року до 13 – змушена була жити на вулиці 18 днів і ночувати то на сходах будинку, де перед тим мешкала, то на Західному вокзалі у Варшаві.
Що сталося? 1-го липня 2024 року господиня помешкання, де жила з дітьми Альбіна, сказала, що більше українська сім’я не може тут перебувати. Уряд Польщі відмінив правило, згідно з яким доплачував 40 злотих в день на особу господарям квартир, які надали житло українським біженцям.
"Приклад Альбіни добре показує, як діє, а скоріше не діє польська система опіки над українськими біженцями, – каже Каєтан Врублевський з Фундації Асиметристів – волонтерів, які з початку війни возили, влаштовували й годували біженців.
– В останні тижні ми не маємо ні на що часу, – продовжує Врублевський, – бо займаємось тільки викинутими на вулицю людьми.
Ті, хто не може платити за помешкання, можуть знайти притулок тільки в Центрах колективного розміщення (OZZ). Врублевський переконаний, що справжньою метою уряду є знеохочення біженців – тих, які потребують допомоги – залишатися в Польщі. Хоче залишити тільки тих, хто сам дає собі раду: працює, сплачує податки і винаймає помешкання, не хворіє, а якщо хворіє, то має можливість самі сплатити за лікування. Інші можуть звідси виїжджати. Півбіди якщо на Захід, бо там їм буде краще. Гірше, якщо таким як Альбіна, доведеться повертатися в Україну, адже Покровськ перебуває на лінії фронту.
Проживання в Центрі розміщення не є безкоштовне: треба платити 40 злотих за день (1200 злотих за місяць). Від сплати звільняються інваліди, старі люди, вагітні жінки, матері дітей до одного року або ті, хто самостійно виховує троє дітей. Від 1-го липня треба також платити за розміщення дітей – 15 злотих за день.
На початку 2024 року в Польщі офіційно зареєстровано через систему PESEL 950 тисяч українських біженців, з них мешкає в центрах розміщення 66,5 тисяч, зазначає автор репортажу. В Польщі існує 1071 центр розміщення. 60 відсотків власників таких центрів не впевнені в подальшому їхньому існуванні.
Голова фундації «То Просте» Моніка Міловська підкреслює, що особи, які мешкають в центрах – біженці в найбільш важкій ситуації: старі люди, хронічні хворі, самотні матері й інваліди. Від них важко вимагати, аби "взяли справи у власні руки". А нові правила польської влади власне цього і вимагають.
Пан Врублевський розповідає про важкі випадки матерів з хворими дітьми, які не можуть ходити до школи та до закладів охорони здоров’я.
Ангеліка Рот з міжнародної мережі волонтерів «Рубікус» підкреслює, що "українці в паніці, шукають даху над головою. Є фейсбукові групи "Помешкання для українців", але кількість пропозицій зменшилась. Якщо пощастить – українці виїздять углиб Європи. Маємо багато заяв з проханням допомогти з виїздом до Німеччини.
Норберт Фрончак наводить приклад іншої української родини, якій допомогли волонтери польської організації «Асиметристи».
Незалежний Медіа Форум дякує польським колегам з «Політики» та волонтерам за увагу до важких проблем українських біженців . Розуміючи весь трагізм ситуації в Україні, хочеться знати – чи цікавиться хтось в Україні долею тисяч українців, що перебувають на чужині? Чи треба чекати організації НОВОГО міністерства, про яке повідомив президент Зеленський?
Єжі Слоневський, аналітик НМФ
