Під час зустрічі в середу з главою Міністерства закордонних справ Польщі Радославом Сікорським та його українським колегою Дмитром Кулебою учасники Кампусу "Польща майбутнього" запитали українського дипломата, серед іншого, про складні історичні питання, що розділяють наші країни.

У відповідь Дмитро Кулеба зазначив, що учасники Кампусу зустрічаються в Ольштині, куди українське населення було переселено у 1947 році в рамках операції "Вісла". "Ви знаєте, що таке операція "Вісла", і знаєте, що всі ці українці були примусово виселені з українських територій, щоб жити, зокрема, в Ольштині", - відповів Кулеба на запитання. "Але я не про це говорю. Якби ми сьогодні почали копатися в історії, то якість розмови була б зовсім іншою, і ми могли б дуже глибоко зануритися в історію і докоряти один одному за погані речі, які поляки робили українцям, а українці - полякам", - заперечив Кулеба, закликавши будувати майбутнє разом, а історію залишити історикам.

Відповідаючи на запитання про цю заяву на п'ятничній конференції, прем'єр-міністр Дональд Туск зазначив, що він дуже хотів би, щоб "те, що є спірним, коли йдеться про польсько-українські відносини", не було алібі для тих, хто має "проросійські тенденції", - хоча вони є "маргінальними" в Польщі.

Потім він визнав, що має "однозначно негативну оцінку того, що сказав український міністр". Україна, додав він, у будь-якому випадку повинна буде "виправдати польські очікування з точки зору не стільки поховання історії, скільки облаштування наших відносин на основі правди про цю історію".

"Адже я знаю, що ця правда не є чорно-білою, що з польського боку є лише ангели, а з українського - злочини, але тим більше важлива правда, ексгумація і достовірна оцінка того, що відбувалося під час і після Другої світової війни - це ті елементи, які необхідні для налагодження добрих польсько-українських відносин", - сказав він.

Відповідаючи на запитання про слова віцепрем'єр-міністра, глави Міністерства оборони Владислава Косіняка-Камиша, який у липні заявив, що Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, поки Варшава і Київ не вирішать питання Волинського злочину, Туск сказав, що він мав рацію, але водночас "не відкрив Америку".

"Україна не буде членом Європейського Союзу без згоди Польщі. Україна повинна відповідати стандартам, а вони різноманітні - це не лише питання кордону, торгівлі, правових та економічних стандартів. Це також питання, я б сказав, культурно-політичних стандартів", - зазначив він.

За його словами, Союз не був би створений без примирення між німцями і французами чи німцями і поляками. "Українці повинні розуміти, що вступ до Союзу означає входження у сферу стандартів, які стосуються політичної та історичної культури", - підкреслив він.

Водночас глава польського уряду анонсував, що буде "все чіткіше і чіткіше" пояснювати, особливо під час польського головування в Раді ЄС (у першій половині 2025 року), що в інтересах Києва є врегулювання польсько-українських відносин.

"Отже, ця історія повинна бути похована, якщо ми хочемо будувати хороше майбутнє", - підсумував Туск. (PAP)

опр. Dmytro Menok