На Київщині лікаря виправдали від корупції, бо не знайшлося допустимих доказів
Заступника головного лікаря Васильківської центральної районної лікарні Київської області виправдали від звинувачень у зловживанні впливом.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 2 травня.
За версією обвинувачення, лікар запропонував жінці за 700 доларів допомогти отримати ІІ групу інвалідності. Подивившись медичні документи, зам головного лікаря нібито обіцяв вирішити питання через голову Васильківської медико-соціальної експертної комісії, з якою підтримував дружні відносини і в подальшому, як вважається, дав їй вказівку фіктивно направити пацієнтку на лікування.
1 березня 2019-го жінка принесла 300 доларів, обіцяючи решту потім.
У суді вона розповідала, що працівники лікарні порадили їй звернутися до обвинуваченого як людини, котра вирішує ці питання. Почувши від цього чоловіка, що треба заплатити 700 доларів, їй стало прикро, що інваліди мають платити, і вона звернулась у поліцію.
Лікар у судовому засіданні вину не визнав. Громадянка просила у нього поради і він сказав їй, що це питання не до нього, а до лікуючого лікаря. Обвинувачений все ж підтвердив, що узяв гроші за консультацію, хоча нічого не вимагав і пізніше їх повернув. Пояснив, що про групу інвалідності він нічого не вирішує і з членами МСЕК він про це також не спілкувався.
Заявниця розповіла суду, що, даючи лікареві гроші, поцікавилась, скільки ще винна, а він відповів: «Як захочете». Також вона підтвердила, що лікар потім гроші повернув.
У підсумку лікаря виправдали за відсутністю допустимих доказів.
Негласні слідчі розшукові дії проводили неуповноважені особи. Раніше слідчий суддя дозволив проведення НСРД слідчому або оперативним працівникам за його дорученням. У матеріалах відсутнє доручення слідчого оперативним підрозділам. Відтак протоколи -аудіо, -відео контролю особи і зняття інформації з мобільного терміналу були визнані недопустимими доказами і не враховувалися судом.
Оцінюючи показання свідків, які є медичними працівниками, суд вирішив, вони не доводять факту впливу обвинуваченого на прийняття рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності і не підтверджують обіцянки здійснити такий вплив.
