Сценарії затоплення навколишніх територій при прориві дамби Каховської ГЕС
Для проведення моделювання використовувалися дані цифрової моделі рельєфу (ЦМР) від Shuttle Radar Topography Mission (SRTM) [1], дані щодо гідрологічних мереж було отримано з відкритих каталогізованих джерел геопросторових даних (OSM, ESRI geodata) [2,3]. При опрацюванні даних використовувалися спеціально розроблені у геоінформаційному середовищі моделі для оцінки поширення розливу води в результаті руйнування антропогенних споруд (дамб, шлюзів, гідровузлів тощо).
Рівень висот поверхні води Каховського водосховища біля ГЕС становить 13 м (± 2,5 м). Розглянуто три сценарії затоплення навколишньої території при руйнуванні дамби Каховської ГЕС: катастрофічний, реалістичний і ймовірний.
1. Катастрофічний сценарій. Можливий винятково в теорії, демонструє максимальну зону затоплення в результаті одномоментного повного знищення дамби Каховської ГЕС. В реальних умовах здійснення такого сценарію вкрай малоймовірне (вірогідність виникнення менше 4 %), і його реалізації будуть заважати чинники формування морфометричної структури басейну гирла Дніпра та максимально можливий об’єм води із Каховського водосховища (води з водосховища не вистачить покрити таку велику площу), (рис. 1).
Рис. 1. Катастрофічний сценарій затоплення прилеглих до ГЕС територій
2. Реалістичний сценарій. Зона потенційного максимального затоплення охоплює найбільші за площею території, які може бути затоплено вже не виключно теоретично при реалізації катастрофічного сценарію із повним знищенням дамби ГЕС. Відрізняється від попереднього (катастрофічного) врахуванням максимально можливого об’єму води з Каховського водосховища, який може затопити території. Швидше за все, такий сценарій теж не буде реалізовано в більшості випадків прориву дамби (вірогідність виникнення 15 %), але при такому сценарії зазначені максимальні реалістичні масштаби затоплення території (рис. 2).
Рис. 2. Реалістичний сценарій максимального затоплення прилеглих до ГЕС територій
3. Імовірний сценарій. Охоплює ділянки із найбільш вірогідними зонами затоплення території (вірогідність виникнення 80 %) при прориві дамби (рис. 3). Сценарій відрізняється від попередніх (катастрофічного та реалістичного) тим, що передбачає не повну одночасну руйнацію всієї дамби, а сильне руйнування тільки її частини: 30-60 % від повної конструкції, що призведе до значно меншої руйнівної хвилі (до 3,5 м), меншого витоку води у одиницю часу, що дозволить низці факторів значно стримати можливе просування води по території і зменшить максимальну площу, яка може бути затоплена при прориві.
Рис. 3. Імовірний сценарій затоплення прилеглих до ГЕС територій
Максимальний екстент (охоплення) затопленої території при імовірному сценарії наступить за 3-5 днів, в залежності від пори року (стан промерзання ґрунтового покриву, стан вологовмісту тощо). Де з настанням морозів і сильним зволоженням території (кінець листопада – початок березня) вода може покрити всю зазначену на карті територію за три дні, а при теплій і сухій весні і особливо влітку та на початку осені територія може бути затоплена за 5 днів, оскільки на швидкість просування впливатимуть фільтраційні фактори поверхні території, температура. Однак при сильному дощовому періоді влітку час затоплення може так само скоротитися до 3 днів. Узбережжя правого берегу Дніпра (північна частина карти) постраждає у 8 разів менше, ніж ліва частина берегу (південна частина). Загальна площа, яка може бути потенційно вкрита водою (разом з руслом і гирлом Дніпра) сягає 1126 км2. Мінімальна ширина затопленої смуги території сягає 2,3 км біля самої ГЕС, максимальна – 23 км біля гирла річки. Ширина максимальної не суцільної смуги затоплення (з елементами незатоплених територій у середині зони) сягає 38 км.
З великих населених пунктів буде затоплено прибережну частину Херсону (рис. 4).
Рис. 4. Затоплена прибережна частина Херсону
Також під водою можуть опинитися н.п. Олешки та Гола Пристань. Частково може затопити Олександрівку, Широку Балку, Софіївку, Виноградне та інші зазначені на карті населені пункти. Рівень води, який може затопити ці населені пункти може коливатися, і в залежності від ступеню руйнування дамби може становити від декількох десятків сантиметрів до 1,5 м і більше (в невеликих локальних пониженнях).
До м. Миколаєва великий рівень води (більше 1 м) може дійти тільки при реалізації попереднього катастрофічного сценарію. Обчислення імовірної моделі демонструє, що хвиля за 3-5 днів має згаснути і не вплинути значним чином на підняття рівня води в акваторії Миколаєва.
Результати проведеного СЦД-Україна аналізу відзначають надзвичайно високий рівень небезпеки, яка пов’язана з підривом дамби Каховської ГЕС. Повністю або частково у зоні ураження можуть опинитися 99 населених пунктів, з них зазнають значних затоплень (частка території населеного пункту під водою складає більше 45 %) 40 населених пунктів.
Аналіз факторів розповсюдження ударної хвилі від експертів СЦД-Україна свідчить, що за час, поки наслідки від хвилі дійдуть до гирла р. П. Буг (3-4 дні при повному руйнуванні дамби, 6 днів – частковому) її руйнівні можливості згаснуть і значним чином не вплинуть на ситуацію із рівнем води у місті Миколаїв.
За 5-7 днів після прориву дамби рівень води на затоплених територіях має почати стрімко спадати і, в залежності від сезону року, має повернутися до попередньої норми (це досить умовно, оскільки попередня норма може повністю повернутися виключно при повній відбудові дамби) за 1-2 тижні. У квітні - вересні це може скласти 1 тиждень (за умови сухої погоди), у жовтні – березні – 2 тижні і більше. Окремо вода лишиться ще на 1-2 місяці в локальних пониженнях, площа яких не становить більше декількох квадратних кілометрів.
Оприлюднено газетою «Світ» ˗ партнером Незалежного Медіа Форуму
