Українська мода: Від авангарду 90-х до виготовлення військової форми

Підхід молоді до зовнішності дивує й не може залишити байдужим. І навіть не естетикою, а сміливістю, жагою до експериментів, бажанням виділятись із мас. У цьому, зокрема, відображаються модні тенденції, які з розпадом СРСР визначаються динамічністю, багатством форм й оригінальними підходами.

Попри значно раніші прояви, становлення власне української моди відбулось у 1990-ті роки. Оскільки тоді масово панувало захоплення свободою мислення, самовираження, перші дизайнери надавали перевагу руйнуванню шаблонів, створенню авангардного, нестандартного одягу. Яскравим прикладом тодішнього епатажного підходу вважають колекції Оксани Чепелик та Олексія Залевського, де використовувались, наприклад, поліетилен або трубки від крапельниці.

У ті часи, у 1997 році, появився Український тиждень моди (до 2005 року називався "Сезоном моди") – нині одна з найбільших та найвизначніших модних подій країни. Його творцями стали Ірина Данилевська й Сергій Бизов. Завданнями Ukrainian Fashion Week є демонструвати сучасні тенденції в одязі, представляти нові колекції та дизайнерів, упроваджувати інновації. Зокрема, на подіях появлялись люди з інвалідністю, проекти на підтримку Євромайдану, ветерани АТО та багато інших актуальних демонстрацій. Також на подіуму Українського тижня моди свого часу дебютували Андре Тан, Лілія Літковська, Іван Фролов, Яна Червінська та чимало інших всесвітньо відомих українських дизайнерів.

Надалі мода розвивалась під впливом переломних історичних подій. Однією з перших таких стала Помаранчева революція. Остання дала поштовх розвитку національних мотивів та традицій: введення вишиваного одягу, гетьманичих шапок тощо. Справжню фешн-революцію зробили події Майдану 2014 року – попит на вітчизняний продукт зріс, виникли окремі платформи з продажу власне українського одягу, почастішало використання патріотичних символів та кольорів у колекціях. Також підвищився й інтерес до України за кордону, що сприяло глибшому культурному обміну.

Повномасштабне вторгнення виявилось справжнім випробуванням для української моди. Багато підприємств закрилось, частина складів та промислових потужностей було знищено, робота постійно переривається, а через безпекові вимоги багато подій не відбуваються. Частина брендів переорієнтувались на створення функціонального та практичного одягу, зокрема для військових. Решта адаптувались до складних умов та вирішили демонструвати національну ідентичність через моду. Українська символіка стала невіддільною частиною нових колекцій.

Валентин КОНДРАТЮК